Україна. Одеса (частина 1)

Вже давно стемніло і, здавалося, до міста Одеси було рукою подати, але вона немов віддалялася від нас все далі і далі. Нам хотілося знайти хороше місце для кемпінгу, щоб під шум моря світло чумацького шляху забурювати туди з червоненькі вінішко і мирно заснути. Як ми не намагалися, знайти таке місце було дуже складно. Весь берег, запорошений і з пожухшей травою був окупований приватними котеджами і пансіонатами, все було обвішано китайськими гірляндами а по вулицях тинялися п`яні відпочиваючі в шльопанцях.

Відео: «The X-factor Ukraine» Season 1. Casting in Odessa. part 1

Ми весь час трималися прибережної зони, ось уже здався одеський порт, довгий і гігантський, більше, напевно, самого міста рази в три, всюди світили маяки, а серпнева ніч була така темна, що здавалося і моря немає, а там в дали справжній край землі як у фільмі "Напевно боги зійшли з розуму".
Сил їхати вже не було, ми так і не знайшли з`їзду до моря і зупинилися в якихось кущах, заснувши тяжким сном в машині.

Настав ранок. Повз проходили якісь голосисті дівки, я прокинувся, викинув порожню пляшку з під пива, з`їв жирну українську чіпсіну і озирнувся:

Якраз за кущами стояв пам`ятник подвигу радянських військ, які відбили порт і саме місто від фашистів.
Хлопці теж вже потягує і потирали м`яті особи:

Нарешті було видно море, а до нього вела гарна колія від автомобіля, курна і серед пожухшей трави. Ми вирішили проїхатися по ній до кінця і отетеріли:

Там, внизу, все було в наметах, хлюпалося ласкаве море. Це було навіть смішно, до нашої мрії про те, щоб виспатися в наметі біля моря нам не вистачило якихось 100 метрів:

Рушили до Одеси. Уже назустріч нам траплялися одесити, які так колоритно описуються в будь-якому гумористичному журналі:

В`їхали в місто, припаркували машину в одного з численних дворів:

Димка відразу взяв собі баночку алкоголю. Вулиці Одеси широкі і повністю ховаються під потужними кронами дерев:

На вулицях з рекламних плакатів модно сперечатися, який же все-таки мова краще. рідний:

Або Русский:

Вулиці широкі і часто вимощені:

А ще відразу бросіль то, як тут багато старих радянських машин. Я ніби потрапив в дитинство. Повз проносилися копійки:

У двориках стояли сиві Волги:

Вулицями їздили Волги щодо "нові":

Старий РАФ, на якому я катався останній раз, напевно в Кишиневі, коли ще і в школу не ходив. Друг мені розповідав, що цей мінівен був настільки популярний, що в Абхазії їм називали навіть хлопчиків Рафік:

У зв`язку з цим місто віддалено мені нагадав якусь слов`янську Кубу, куди багато автомобільних гурмани прилітають, щоб покрутити кермо старого Плімута або Кадилака:

буханочка:

Відео: Велика різниця в Одесі - Частина 1 - Інтер

Можливо, тільки в Одесі стара червона копійка буде нарівні стояти між дорогими німецькими монстрами:

Відео: Зиновій Високовський Каже Одеса Гумор Сатира Частина 1 з 2

Одеса, місто такий дивовижний, що його і порівняти ні з яким іншим містом зовсім не вийде:

Але в очі кидається відразу що одесити люблять своє місто:

Пишуть його на стінах:

На вікнах:

Та й в кожній фразі у кафе видно, як тут добре живеться:

Ганяють на сегвеях і кричать: "Сфоткай мене! Сфоткали?":

включивши "іпад" можна бродити по найзнаменитішим місцям:

Дерибасівська:

Одеський театр опери та балету:

Жвава вулиця:

З якої якщо заглянути в будь-яку арку двору-колодязя буде тиша і спокій:

Або пам`ятник:

Тут я вперше побачив 3d-графіті:

Залізний одесит відпочиває з теличкою після трудового дня:

Зараз і у нас буде привал в літньому кафе на вулиці:

Розкладаючи в голові перші враження про місто, я постараюся якомога повніше для себе описати місто у другій частині подорожі.
Дається це важко. Красиві хохлушки злетілися до Одеси як метелики і очі розбігаються так, що я вже нічого не помічаю:

Читати далі