Моя каталонія

Відео: Вокруг Света. Каталонія Іспанія ч.1

Ця авантюра почалася для мене з покупки квитків на літак, що летів з Вільнюса в Жірону, передмістя Барселони. Здавалося б нічого авантюрного, але на той момент у мене не було на руках ні візи, ні відпустки та й бюджетні авіакомпанії не передбачають таку можливість як здати квиток. І все таки мені вдалося побродити по Каталонії.
Отже 7 серпня в 2 годині дня автобус рушив з міста Мінська в місто Вільнюс. Невелика затримка на митниці і ось вона старенька європа. Аеропорт Вільнюса запам`ятався тим що це був мабуть єдиний аеропорт де до нашого багажу прікалупалісь. Довелося пожертвувати шампунем і кремом для засмаги. Тому як об`єм пляшечок був більше 100 мл. Літак розігнався і під тремтячим крилом з`явилася іграшкова Литва, з дитячої Желен дорогий і модельки машин. 11 вечора і ми в Жероне. Ще не усвідомили «ДЕ МИ», ми думали що робити далі. Адже в Жероне немає моря, і автобуси вже всі пішли в кінцеві рейси. За 70 євро ми доїхали на таксі до міста Лорет де мар. Який зустрів нас 5-ти літровим відром коктеля, галасливої веселою багатонаціональної натовпом і тихим нудистських пляжем на околиці міста де ми благополучно розбили намети.
Ранок був незвичайне. Поліцейський попросив нас зібрати намети бо це заборонено, а навколо почали з`являтися голі люди. До яких ми не без задоволення приєдналися) Відсутність такої маленької деталі як труси а стільки нових вражень. На наступні день зняли кімнату, де скинули рюкзаки, а після чого віддалися невгамовному веселощів з розпиванням всеразлічнимі лікерів, вин і іншого, з дикими танцями в клубах, з неграми наркотиками і поліцією, з віскі і італійцями яким я подарував свій годинник ЕЛЕКТРОНІКА з 4-ма мелодіями і будильником.
Ранок наступного дня було жахливим, пів дня ми просто валялися хто міг під сонцем а хто не міг то в тіні скелі. Однак до вечора ми були цілком собі свіжими і поїхали в невелике містечко Тосо Де Мар, де стоїть старовинний замок, всередині якого живуть люди,і працюють кафешки, на вуличках ТОСи можна купити все що завгодно, що деякі з нас і зробили До вечері повернулися в Лорет, але мені і Артему повечеряти як слід не вдалося. Тому як до цього часу ми стали занадто схожі на рабинзон, і вусатий дядечко який охороняв столову 4-х звёздночного готелю, де ми харчувалися, не пустив нас. Весь наступний день ми святкували приїзд знайомих з Барси, випивши літри котктейлей і спаліть купи калорій на танцполах. У клубах молоді французи і італійці брали мене то за Девіда Гету то за Ісуса Христа і радіти як діти обдаровували мене напоями з бару.


Ранок п`ятниці не віщувало нічого незвичайного, все теж іспанське сонце, ті ж голі тіла на нашём пляжі, і такі ж солоні хвилі Середземного моря. Однак, це була не просто П`ятниця, це був день коли ми увірвалися в Барселону. Добиралися ми до неї на електричці, на 8 чоловік купили тільки 4 квитки. Поясню чому 4. Барселонському метро примикає до вокзалу і квиток на міжміський поїзд одночасно є пропуском в метро, а по одному квитку можна дуже швидко пробігти через турнікет відразу двом людям. Однак цей план здійснити не вдалося. Изза ремонту залізниці шляхів вокзал був просто напханий співробітниками метрополітену які не дозволили нам проїхати в метро наполовину безкоштовно. Приїхали ми в Барселону ближче до вечора, і судорожно кинулися шукати квартиру для знімання, проте все агентства пропонували погані варіанти або не пропонували взагалі нічего.Растроівшісь ми пішли гуляти по Барсі. Але я все-таки вирішив спробувати щастя ще разок і написав на шматку авіаквитка напис NEED APARTAMENTS.З цим папірцем в руках я і бродив по Барселоні. За 2 години тільки одна людина відгукнувся, на жаль він виявився наркоторговцем і було вирішено не ризикувати. Втомлені і розтроєння ми прийшли до співаючим фантанів. Фонтани своєю аурою, гармонійним поєднанням звуку світла і води змусили нас забути про втому і дрібні невдачі) Пізніше ми слухали іспанську гітару яку мучив чомусь китаєць. Коли стала зовсім ніч ми почали шукати місце для ночівлі, пройшли купи хостелів і готелів, але вони або були заповнені або пропонували жахливі умови за пристойні гроші. У підсумку 2-е ночували в гостях у знайомих, 3-е в під`їзді на верхньому поверсі, а я і ще 2-е знайшли притулок в сквері біля інституту картографії каталонії.
Прокинувся в 7-30 від гучного двигуна проїхала поруч мусоровозкі. Я ніколи до цього і після цього не був такий радий тому що я прокинувся, ... прокинувся здоровий і не пограбований. Так зустріла нас старенька Барса. Але як і будь-який іспанське місто Барса має особливий підхід, головоломка яку ми все ж трохи розгадали. В одному з агентств ми таки знайшли підходящу квартиру. Сказавши що будемо жити в ній в 4-м благополучно відпочивали всією бригадою. Перший раз за тиждень приготували поїсти і взяли нормальний душ) Увечері знову були на фантанів, пили пиво і стріляли у продавали його індусів сигарети. Пізніше пішли в метро і відігралися за провалену приїзд. Абсолютно безкоштовно ми дісталися до Саграда Де Фамилья.Увечері вона подсвевчена з усіх Сторно. Дивовижне будівництво. Коли 8 осіб поділилися один з одним своїми мізерними знаннями про цей собор то вийшла повноцінна екскурсія.
Я б не пробачив себе якби не покатався на велосипеді по Барселоні,ідея знайшла розуміння в наших рядах і наш третій день в Барсі був спортивним. Барса просто створена для велопрогулянок, велодоріжки покрили мережею все місто. І народ активно ними користується. Крім велодоріжок в місті знаходитися величезна кількість велопарковок, з велосипедами які видаються місцевому населенню за символічну плату. Туристам же потрібно брати велосипед в спеціальних агенствах, благо що їх теж вистачає. Але не все так ідеально, толі изза кризи, чи то изза ментальних особливостей в Барселоні дуже люблять красти деталі у припаркованих великов. Деякі оббирають так що залишається тільки рама. Тому в агентва вручили кожному по два велозамком). За нашу кількагодинну покатушку ми встигли відведе багато визначних пам`яток, не вдалося лише погуляти по парку Гуель. Він знаходиться на горі взьехать на яку було іспиніем для наших ніг. Але а як взьехалі так зрозуміли чтонадо вже їхати здавати велосипеди. Вобщем лише одним очком поглянули на парк і на вигляд Барси яка з гори було видно як на долоні. Увечері ми пішли дивитися на камп-но. Шлях наш супроводжувався вибухами криками та іншими видами вираження емоцій, а все тому що в цей час в Мадриді грали два команди, Барселона і Реал Мадрид ... місто хворів.
Наступного ранку ми ще разок сходили на кампно, за сувенірами а після цього распращалісь з Барсою, як виявилося не надовго. Шлях наш лежав в Тарагона. Місто цілком занесений в ЮНЕСКО через свої архітектурних скам`янілостей, всюди в місті залишки фортечних споруд і стін. Пляж Тарагона порадував своїм дуже теплим морем і м`яким пісочком. В цей же день Тарагонци відзначали одне з тисяч іспанських свят і місто був схожий на концертний майданчик. Звідусіль лилася музика, з`являлися костюмовані 3 метрові персонажі іспанського епосу, і лунали звуки маршу і стріляє гармати. З тараогни ми повинні були їхати в аеропорт поблизу міста Реус. Автовакзал Тарагона зустрів нас трансвістітов. Жахливе видовище. Довелося пити, а потім вже як наслідок співати. Найкраще нам вдалася пісня бременських музикантів. Попрібитіі в Реус у нас залишалося 20 хвилин до автобуса на аеропорт і ми вирішили пограти в футбол спальником. Це було нечтно, втім сама іспанія сприяє зміні настрою одним поворотм голови. У розпал гри до нас вирішили приєднається корінні жителі) Ніч ми провели в аеропорту. А рано вранці рвонули в Пальму Де Майорка оспівану Мішею Шофутінскім. У кожному з перельотів нам траплялися епотажний російські ... в цей раз це були дві пьянющій красуні. Які дозаправилися в повітрі пляшкою віскі. На Пальму ми прилетіли раптово, і вона не встигла підготуватися) Ми були страшенно не виспався і втомленими. Пообідавши ми зарубали спати на лавках прямо в центрі міста. Після цього постало питання про оренді авто, для екскурсії по острову, але ніодно агенство не змогло запропонувати нам машин. Та ще й пляж в Пальме виявився брудним і не обладнаним. Вобщем враження від Пальми було не дуже. До вечора ми вирушили на край міста щоб розбити табір. Попалися нам по шляху дві російські дівчата показали тихе містечко біля скель де ми благополучно заночували. Якщо на материку коктели п`ють 5 літровік то на Пальме в хід йдуть 10-ти літрові відра. Молоді німці окупували це узбережжі і звідусіль доноситься п`яна німецька мова. Ранок следущего дня відкрило пальму з іншого боку, хоч ми і раніше не знайшли машину на прокат але зате знайшли купу готелів без будь-якої охорони, де можна було поснідати і повечеряти і прийняти інші процидурку. Містечко яке показали нам російські дівчинки було воістину чарівним. Чиста вода, прекрасний вид на дві припарковані біля берега яхти, і зграйки маленьких рибок які своїми покусуваннями устролі для нас спа процедури. Весь день ми провели в морі, а ввечері після сильного вечері в одному з готелів вирушили в бар де спостерігали у відповідь футбольний матч Реал - Барселона. Вночі нас чекав аеропорт. На величезному балконі якого розташовувалися острівці газону. На яких ми і влаштувалися на нічліг. Багатьом ця ночівля здалася найзручнішою за всю подорож.
Вранці, ледве встигнувши на рейс, ми рушили на континент, в Реус. В аеропорту цього міста взяли напрокат дві машини, SEAT Ibiza і Volkswagen Polo.Ето стало особливим предметом гордості для мене) Водійські Права я отримав буквально за пів року до цієї поїздки і стажу водіння практично не мав, дуже приємно було його отримувати не де небудь а в Іспанії. Шлях на північ лежав через Барселону, і гріх було там не затримався для того щоб походити по магазинах. Припарковавшись недалко від центру ми безтурботно рушили прочісувати бутики і сувенірні лавки. Однак мене не залишало відчуття що машини не слід залишати на довго без нагляду. Сподіваюся це не мої думки притягли, але після повернення на парковку машину яка була оформлена на мої права ми не виявили. На її місці стояла інша біля которй терся її господар і шукав місце куди неклеіть жовтий листок який він підібрав під колесом. Цей листочок був єдиною ланкою між нами і нашою ластівкою. на ньому були телефони і карта де вказана штрафмайданчику. Диким кабанчиком ми побігли на стоянку, і що ви думаєте? в цей день наші кишені спорожніли на 200 євро, і все изза неправильного паркування, в чому саме ми були не праві я толком і не зрозумів, але сперечатися було марно. До ночі ми приїхали в маленьке приморське містечко назва якого навіть не відбилося в моїй памяті.Ету ніч я провів у машині, більше її на довго без нагляду я не залишав. Ранок був зім`ятим. Зліва до машини біг Коля який своїм оголеним тілом налякав місних бабулю і вона стала кликати міліцію, а праворуч йшов інспектор який виписував всім машинам квиточки на оплату. Рішення їхати немедлянно прийшло само собою. Наступною нашою зупинкою був Фрегас. Оплот Сальвадора Далі, місто знамените тим що в ньому знаходиться музей Сальвадора, в якому він власне і спочиває. Так само в місті є величезна фортеця яка дуже добре збереглася і по ній ганяють військові лендровери напхані туристами в касках. А з фортеці видно Піренеї До вечора дісталися до кордону, радіоприймачі наших авто заговорили по французьки і полили на нас зовсім інші пісні.
Кордон по суті отсутсвтие, є тільки знак. Першою остновкой полсе кордону став наметовий табір, поблизу санаторію для авіаторів (судячи з пам`ятника у вигляді літака у дворі санаторію) Пляж був дикувато, і спуститися до нього було дуже складно. Вода в морі сдесь вже значно холодніше і підводний світ відрізняється, так прямо під ногами релаксируют тисячі морських їжаків.Поки сонце не сіло ми почали думати де б і нам розбити табір. Було вирішено просто їхати вперед і напевно нам що-небудь привабливе попадеться на шляху. Однак по дорозі нам зустрічалися тільки стрьомні з`їзди провідні в виноградники.
У підсумку на ніч ми зупинилися в першому-ліпшому приморському містечку Кане-ан-Русійон, не далеко від Перпеньяна. Місто невелике, але з розкішним пляжем. На відміну від іспанських пляжів французькі оснащені далеко не безкоштовними туалетами, але за цю конструкцію платити було не шкода) Туалет повністю автоматичний і в перший раз загнав мене в глухий кут відсутністю кнопки змиву) і інших звичних слов`янському оці ознак туалету. Ціни у французьких магазинах рази в два-півтора більше ніж у Іспанських, вобще Франція здалася дуже дорогою країною і не такими зручними для бродяжництва як Іспанія. Ніч я знову провів в авто, а хлопці спали на пляжі. На ранок ми попрощалися зі Францією, з її виноградниками, незрозумілою мовою, красивими пляжами і пленяющими жінками. У Іспанська Паламос ми в`їхав вже вночі. Місто пив і гудів і ми довго колесили по вулицях в пошуках місця для паркування ... єдине вільне місце виявилося на місцевому кладовищі. Пізніше ми кинулися за останніми відчуттями і по дорозі нарвалися на невеличке свято, де виступала якась місцева група) запальні іспанські мотиви ось що було останнім але далеко не першим що ми відчули в цій подорожі ... а ніч була страшною, всі спали біля машин і в машинах прямо на кладовищі. А потім була не дуже цікава дорога додому.
Увага, тільки СЬОГОДНІ!