Харан виглядав нудним, ліниво бродили вівці, приставали замурзані діти:
У центрі невеликого міста нам відразу кинулася в очі зруйнована фортеця 11 століття:
Фортеця була оточена парканом і навіть колючим дротом. Добра дівчинка вирішила показати нам прохід, де ми могли б пролізти.
Це, мабуть, будка охоронця за парканом:
Усередині широкі похмурі проходи з масивного каменю:
Багато з них закінчуються дірами в метрової товщини стінах:
Фортеця майже повністю зруйнована і знаходиться в занепаді. Коштують самотні арки:
Величезні і до сих пір не обсипалися:
Масивна фортеця дивиться на рівнини Месопотамії:
До кордону з державою Сирією тут якісь десятки кілометрів:
Всього у фортеці було чотири вежі:
На сьогоднішній день збереглося лише дві:
Навіть в зруйнованому стані вежі дуже високі і з товстими стінами, вниз дивитися страшнувато:
З такої висоти непогано видно сам 5000 річний селище:
А ще видно водокачка, порожній басейн:
І школа:
Якщо знову заглибитися в проходи і зали замку:
Те всередині все та ж давить порожнеча і розруха:
І деякі зали нагадують місця з якої-небудь рольової гри про мечі-кладенцом і драконів:
Темно, похмуро і ніяких тобі скарбів і скелетів:
Ми закруглюється. Це був найдавніший місто на землі, Місце проживання пророка Авраама, місто, описаний ще в Старому Завіті:
Люди тут до сих пір живуть в не змінних вже четверте тисячоліття глиняних землянках, ходять замурзані:
І напевно не здогадуються, що в місті є електрика 8):
Go away home:
Далі Газіантеп: ivannovikov.livejournal.com/102796.html