Летіли ми з Москви прямим рейсом Трансаеро. Квиток обійшовся в 600 дол. Не знаю дорого це чи дешево-але для нас це був найоптимальніший варіант - важливіше було скоротити час у дорозі.
Прилетівши в 10 ранку в Хошимін (Сайгон) - відразу попрямували на автовокзал щоб звідти поїхати в Муйне (Автовокзал Mien Dong) Незважаючи на те, що читала багато інформації про транспорт у В`єтнамі - не думала, що на місці виявиться так важко орієнтуватися в назвах, напрямках і не могла уявити, що у В`єтнамі з англійським так важкувато (на кшталт і місто немаленький). Але тут же хотілося б відзначити дивовижний факт-англійський мало хто знає і розуміє - але незважаючи на мовний бар`єр все в`єтнамці щиро хочуть вам допомогти - ну дуже доброзичливий народ. Вооще зазвичай наша розмова з місцевими звиглядел так - усміхнулася один одному і підемо самі далі розбиратися в своєму питанні. Вообщем труднощі були. Так что автобус, щоб дістатися до Муйне ми шукали близько 2 годин.
З приводу транспорту до Муйне - у нас вийшло, що ми змогли купити квиток до Фантьета - прямого рейсу не було в цей час до Муйне. Прибутки в Фантьет о 19.00 вечора. І виявилося, що вже нічого до Муйне в цей час не ходить. Але тут з`явився водій нашого автобуси- зібрав усіх, кому потрібно в Муйне- посадив в бус і відвіз безкоштовно. Це було для нас приємною несподіванкою)
Отже наступного дня відправилися по околицях Муйне на джипі. Десь в 6 ранку прибули в білі дюни- десь в 30-35 км від Муйне. Дуже красиве місце. Називаються ці дюни белимі- але вони як хамелеон- постійно змінюють свій колір залежно від освітлення. Те ніжно рожеві, білі, жовті ...
А ось і хлопці з нашого джипа - фотогораф і дівчина-китаянка в червоній сукні. У неї в цей день була фотосесія в дюнах. Уявляю яка краса вийшла у них на знімках.
Я не втрималася і зробила для себе пару кадрів з цією дівчиною на пам`ять) Вже дуже красиво вона виглядала на тлі пустелі.
А ось тут далеко видно озеро лотосів - воно межує з білими дюнами.
Ну і сама не удержалась- влаштувала собі міні-фотосесію ...
А сонце тим часом влаштувало справжнє светопредставленіе в пустелею
Також заїхали подивитися на червоні дюни. Але сонце вже сховалося і напевно через це вид червоних дюн вже не так вразив.
По дорозі зупинилися на місцевому рибному ринку
У в`єтнамських човнів незвичайна кругла форма-виглядають як тазики
Далі ми вирушили в Червоний каньйон. Звичайно до Гранд Каньйону йому далеко-але сказати, що не вразив зовсім - теж не можу. Побачити однозначно варто.
Гуляти можна якраз по цій червоній річці - вона зовсім дрібна. У спеку це дуже приємно.
Ми вирішили прогулятися до самого кінця цієї річечки. Трошки поповзати по кам`яних виступах. Вибралися до якогось сіткових будиночка. Там біля будинку було ось таке миле озеро з лотосами, міні-водоспад і жує траву корова)
До речі, гуляючи по каньйону, знайшли ще одну маленьку пустиньку
Незвичайний рельєф чимось нагадав район Каппадоккіі в Туреччині.