Софійський собор у стамбулі

Софійський собор, або Собор Святої Софії, Айя-Софія - видатний пам`ятник візантійського зодчества, символ «золотого століття» Візантії.

Собор розташований в історичному центрі Стамбула в районі Султанахмет, в даний час є музеєм і одним із символів міста.

Більше тисячі років Софійський собор залишався найбільшим храмом у християнському світі - аж до побудови Собору Святого Петра в Римі. Висота Софійського собору - 55 метрів, діаметр куполу 31 метр.

Собор був побудований в 324-337 роках при Візантійському імператорові Костянтині I, але згорів під час народного повстання. Імператор Феодосій II наказав збудувати на цьому ж місці базиліку, що і було виконано в 415 році, проте і її спіткала та ж сумна доля - в 532 році при повстанні «Ніка» базиліка згоріла. Трохи пізніше Імператор Юстиніан вирішив відбудувати собор заново.



Нова будівля простояла аж до 989 року, коли під час землетрусу обвалився купол собору.

16 липня 1054 року в Софійському соборі на святому вівтарі під час богослужіння легатом папи римського кардиналом Гумбертом константинопольському патріарху Михайлу Керулларія була вручена отлучітельная грамота. З того часу відбулося Поділ церков на Католицьку і Православну.

У 1453 році завоював Константинополь султан Мехмед II наказав перетворити собор в мечеть.

До собору прибудували чотири мінарети, і собор перетворився на мечеть Айя-Софія. У 1935 році Айя-Софія стала музеєм, а з фресок і мозаїк були зчищені приховували їх шари штукатурки. У 2006 році в храмі було відновлено проведення мусульманських релігійних обрядів.
У плані собор являє собою хрест 70х50 м. Це тринефна базиліка з чотирикутним средокрестием, увінчаним куполом. Гігантська купольна система собору стала шедевром архітектурної думки свого часу. Внутрішнє оздоблення храму тривала протягом кількох століть і відрізнялася особливою розкішшю (мозаїки на золотом підлозі, 8 зелених яшмових колон з храму Артеміди в Ефесі). Стіни храму також були повністю покриті мозаїками.

До визначних пам`яток Святої Софії відноситься «плаче колона», покрита міддю (існує повір`я, що якщо покласти руку в отвір і, відчувши вологу, загадати бажання, то воно обов`язково збудеться), а також «холодне вікно», де навіть в самий жаркий день віє прохолодний вітерець.


Увага, тільки СЬОГОДНІ!